Отримано 19.01.2020, Доопрацьовано 13.04.2020, Прийнято 17.05.2020
Статтю присвячено обґрунтуванню концептуального підходу до управління розвитком просторового капіталу, оскільки в умовах сьогодення недостатньо ефективним є застосування стандартних прийомів та інструментів менеджменту при досягненні сталості економічного розвитку. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці іноземних та вітчизняних дослідників, розглянуто еволюцію концепцій капіталу та простору, запропоновано авторське визначення поняття «просторовий капітал». Розглянуто альтернативні моделі обґрунтування нерівномірності економічного простору (центрально-периферійна модель, модель чинників «першої» та «другої» природи). Узагальнено показники та методи кількісної оцінки нерівномірності розвитку просторового капіталу, серед яких найбільш прийнятними є індекси Тейла, індекс Аткінсона. Вони дозволяють виявити масштаб, динаміку та структуру нерівномірності розвитку просторового капіталу за кожною компонентою. Запропоновано п’ять груп показників оцінки якості просторового капіталу індустріальних центрів як основних осередків його розвитку, генераторів та ретрансляторів глобальних змін. Доцільність використання структурних показників обґрунтована успішністю реалізації стратегічного плану розвитку Європейського Союзу «Європа-2020» на засадах соціальної згуртованості та смарт спеціалізації. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення просторово-економічної політики України
нерівномірність простору; просторовий капітал; територіальний капітал; структурна подібність простору