Отримано 08.01.2022, Доопрацьовано 11.04.2022, Прийнято 18.05.2022
У цій статті аргументована доцільність дослідження процесів формування цифрових навичок в умовах цифрової економіки, критично оцінено сучасний стан урядових та наукових досліджень рівня цифрових навичок українців. В статті представлено результати поглибленого емпіричного аналізу цифрових навичок українців, проведеного на основі банку відповідей респондентів опитування дослідницького проекту КНЕУ – HUAWEI «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Метою дослідження є доповнення та поглиблення наявних висновків та рекомендацій, шляхом розгляду результатів самооцінки цифрових навичок залежно від соціально-демографічних характеристик респондентів. Дослідження емпірично підтвердило вагомість впливу цих предикторів на рівень та диференціацію цифрових навичок . За результатами обробки емпіричних даних за допомогою пакету програм Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) з побудовою та подальшим аналізом таблиць спряженості (крос-табуляції) визначено рівень цифрових навичок (загальний ( за критерієм мінімального рівня опанування) та в розрізі 5-ти сфер використання –інформаційна грамотність та навички роботи з даними ; комунікація та співпраця; створення цифрового контенту; вирішення проблем, кібербезпека ) залежно від віку, статі, спеціальності та доходу респондентів опитування. Виявлені цифрові розриви (диференціація рівня цифрових навичок) дозволили ідентифікувати пріоритетні сфери формування цифрових навичок - кібербезпека та вирішення проблем. Визначений пріоритетний перелік «діджитал -вразливих груп» населення –люди зрілого ( 36-45 років), передпенсійного (55-65 років) та пенсійного (віку старше 66 років); жінки; люди з освітою в галузях знань "Воєнні науки та національна безпека", «Гуманітарні науки та мистецтво", "Аграрні науки та ветеринарія", "Біологія та охорона здоров’я ". Хоча розмір доходу суттєво не впливає на цифрові навички респондентів, можливість зростання доходу при умові більш високого рівня цифрових навичок може використовуватися як мотиватор їх формування та удосконалення. Результати дослідження , а також розроблені пропозиції, спрямовані на подолання цифрової інклюзії, можуть бути корисними для Міністерства цифрової трансформації, інших урядових та асоціативних структур, представників науки та освіти при плануванні та реалізації заходів, спрямованих на зростання
діджиталізація; цифрові навички; опитування; самооцінка; соціально-демографічні предиктори цифрових навичок; цифрова інклюзія
[1] The Future of Jobs Report 2018. (2018). World Economic Forum. Retrieved from https://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_of_Jobs_2018.pdf.
[2] An official website of the European Union. (2022). Digital skills and jobs. Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/digitalskills-and-jobs.
[3] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 849 "Digital literacy of the population of Ukraine. Report on the results of the national survey. Program of activities of the Cabinet of Ministers of Ukraine. (2019, September). Recived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/849-2019-%D0%BF#Text.
[4] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 471 "Program of Activities of the Cabinet of Ministers of Ukraine". (2020, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471-2020-%D0%BF#Text.
[5] Strutynsjka, O.V. (2020). Digital skills and digital competence: Foreign experience of EU countries and prospects for Ukraine. Physico-Mathematical Education, 3(1), 94-102.
[6] Sichkarenko, K.O.(2018). The concept of digital competencies and their communicative role in modern society. Efektyvna Ekonomika, 9.
[7] Zaporozhecj, T.V.(2020). Deepening the digital competencies of citizens as a condition for ensuring their readiness to use digital opportunities. Investments: Practice and Experience, 4, 97-102. doi: 10.32702/2306-6814.2020.4.97.
[8] Kujbida, V.S., Petroje, O.M., Fedulova, L.I., & Androshhuk, G.O. (2019). Digital competencies as a condition for shaping the quality of human capital. Collection of Scientific Works of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 1, 118-133.
[9] Lopushnjak, Gh.S.(2019). The impact of digital technologies on the formation of competencies of management staff. Investments: Practice and Experience, 24, 10-16. doi: 10.32702/2306-6814.2019.24.10.
[10] Barybina, Ja.O. (2020). Formation of digital communication skills for specialists of the tourist ecosystem in the conditions of digitalization. Efektyvna Ekonomika, 5. doi: 10.32702/2307-2105-2020.5.96.
[11] Brjukhovecjkyj, Ja.S.(2021). Motivation for the development of digital skills and competencies of employees. Economic Bulletin of Donbass, 2, 216-222. doi: 10.12958/1817-3772-2021-2(64)-216-222.
[12] Ghlazunova, O.Gh., Sajapina, T.P., Kasatkina, O.M., Koroljchuk, V.I., & Voloshyna, T.V. (2021). Formation of digital security skills of future specialists in economics. Information Technologies and Learning Resources, 82 (2), 93-108. doi: 10.33407/itlt.v82i2.4308.
[13] Kraus, N.M., Kraus, K.M , & Boldyrjeva, N.M. (2019). Digital competencies in the field of higher education: Design, implementation, result. State and Regions. Serie: Economy and Enterpreneurship, 1, 4-9.
[14] Solomakha, A. (2018). Digital competence of a teacher of a new school in Austria. Educational Discourse, 3-4, 299-308.
[15] Borodkina, I., & Borodkin, Gh. (2018). Model of students' digital competence. Digital Platform: Information Technologies in the Socio-Cultural Sphere, 1, 27-41.
[16] Sichkarenko, K.O.(2018). Development of digital educational platforms and dissemination of digital competencies in education. Efektyvna Ekonomika, 12. doi: 10.32702/2307-2105-2018.12.115.
[17] Antoniuk, L., Ilnytskyy, D., & Sevastiuk, A. (Eds.). (2021). Digital economy: Impact of ICT on human capital and formation of future competencies. Kyiv: KNEU.
[18] DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Referece Model. Luxembourg: Publications Office of the European Union. (2017). Retrieved from http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/webdigcomp2.1pdf_(online).pdf.
[19] William, J. (1890) The principles of psychology. Retrieved from https://web.archive.org/web/20131206021129/http:/psychclassics.asu.edu/James/Principles/prin10.htm.
