Отримано 09.07.2023, Доопрацьовано 23.08.2023, Прийнято 01.09.2023
У цій статті узагальнено питання сутності корпоративного конфлікту і визначено його як зіткнення протилежних інтересів, поглядів чи думок, який полягає у протидії учасників цієї взаємодії та зазвичай супроводжується негативними емоціями. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми свідчить про те, що існують джерела в яких висвітлюється питання управління конфліктом, проте мало дослідженою залишається тема використання положень бізнес-етики в управлінні конфліктами, що і стало метою нашого дослідження. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що український бізнес має більш високу схильність до виникнення конфлікту ніж будь-який інший. Сучасні умови ведення бізнесу характеризуються високим рівнем невизначеності, прискоренням інноваційних процесів та гострою конкуренцією, висувають високі вимоги до якості людського потенціалу підприємств. У цих умовах одне з головних завдань управління полягає в максимально ефективному використанні наявних людських ресурсів з метою досягнення високої конкурентоспроможності підприємства. Сьогодні значна частина працівників зазнає колосальних виробничих та професійних навантажень, що викликає гострі стресові стани. Це негативно позначається на продуктивності праці, знижує якість роботи, провокує численні конфлікти. Таким чином, досягнення максимального ефекту від використання персоналу не може обійтися без концепції орієнтованої на досягнення балансу між високою продуктивністю праці та управлінням конфліктами. Дослідження теми. у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: узагальнюється поняття конфлікту та конфліктогену. Аналізуються стратегії поведінки у конфлікті. Визначено, що стратегія поведінки у конфлікті – це встановлення певної форми поведінки у ситуації конфлікту. Виокремлюємо такі стратегії поведінки у конфлікті: суперництво; пристосування; ухилення; компроміс; співпраця; придушення; переговори. На основі стратегій поведінки у конфлікті узагальнюються положення бізнес-етики в управлінні конфліктами. Високий рівень співпраці сприяє позитивним результатам для персоналу підприємства, а високий рівень компромісу сприяє позитивним результатам бізнесу
бізнес-етика; конфлікти; конфліктогени; стратегії поведінки у конфліктах; управління
[1] Bihnyak, O.V. (2008). Business ethics of business. Current Issues of State and Law, 38, 273-278.
[2] Borysova, L . (2012). Ethics and culture of business communication. Adult Education: Theory, Experience, Prospects, 5, 90-95.
[3] Krasnova, N.P. (2012). Ethical approaches in the field of business relations. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Pedagogical Sciences, 22(8), 29-40.
[4] Sabadash, V.V., Davydenko, I.V., & Babiy, T.V. (2017). Competition for resources and economic conflicts in the global business environment: Destructive forces, security, institutional-resource concept of regulation. The Mechanism of Economic Regulation, 4, 128-147.
[5] Sivchuk, I.P. (2011). Minimization of the negative consequences of conflicts at enterprises. Galician Economic Bulletin, 1(30), 98-102.
[6] Sorokivska, O.A. (2015). Study of the causes and positive functions of conflict situations in small business enterprises. In Strategy for innovative economic development: Business, science, education. Proceedings of the 7th international scientific and practical conference (pp. 172-174). Kharkiv: NTU "KHPI".