Інтеграція поведінкових інсайтів у загальну теорію економічної політики у сфері охорони здоров’я

Метою дослідження було концептуалізувати роль механізмів поведінкової економіки як складової сучасної теорії економічної політики у сфері охорони здоров’я. У роботі використано методи моделювання причинно-наслідкового ланцюга “інструмент – механізм – зміна поведінки – клінічні результати – економічний ефект”, контент-аналізу матеріалів міжнародних досліджень, абстрагування системи індикаторів (поведінкові, клінічні, економічні), систематичного аналізу показників оцінювання ефективності (показник Incremental Сost-Effectiveness Ratio та рентабельності інвестицій, аналіз бюджетного впливу). Отримані результати продемонстрували, що структуровані нагадування, планувальні підказки, соціальні норми та порівняльний зворотний зв’язок для провайдерів зменшують відкладені звернення, підвищують прихильність до лікування та скорочують надмірні процедури, що відображається у нижчій інтенсивності дорогих епізодів догляду, стабільнішій якості послуг і скороченні непрямих втрат продуктивності. Визначено макроекономічні та фіскальні наслідки інтеграції поведінкових інсайтів у загальну теорію економічної політики, серед яких покращення здоров’я населення, яке впливає на тривалість життя та захворюваність, зростання відвідуваності та продуктивності, вплив на макроекономіку, що означає більший обсяг виробництва. Також, до них належало зростання зайнятості та податкових надходжень, менші витрати на допомогу по непрацездатності. Запропоновано дорожню карту впровадження, яка поєднувала етичні принципи використання поведінкових інструментів, вимоги до інфраструктури даних і механізми регулярного моніторингу (“планування – збір – аналіз – зворотний зв’язок – корекція”), орієнтуючи фінансування на результати (ключові показники ефективності: охоплення профілактикою, частка здорового населення, частота надмірних призначень). Практична цінність полягає у наданні економічно-обґрунтованих підстав для перерозподілу ресурсів у бік превентивної медицини, підвищення вартісної ефективності видатків та посилення довгострокової фіскальної стійкості через канали відвідуваності, продуктивності праці та зайнятості

фінансування охорони здоров’я; опції за замовчуванням; соціальні норми; фреймінг повідомлень; система індикаторів оцінювання; бюджетний вплив; державна політика