Методика оцінювання впливу управлінських рішень на фінансово-економічну безпеку підприємства

Забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств у сучасних умовах глобалізації, технологічних змін та цифровізації стало важливим для підтримки їхньої стійкості, ефективності та конкурентоспроможності. Мета дослідження полягала у розробці методики оцінювання впливу управлінських рішень на фінансово-економічну безпеку підприємства для підвищення його стійкості та ефективності. У статті запропоновано методику, яка інтегрувала стратегічні, фінансово-бюджетні, інвестиційні, цифровізаційні, організаційно-кадрові та ризик-менеджментові рішення, а також контроль за витратами та ресурсами. Методика поєднувала компоненти, що забезпечували комплексну оцінку ефективності дій керівництва, дозволяли структурувати інформацію та формувати інтегральний індекс впливу управлінських рішень. Цей індекс корелював з інтегрованим показником фінансово-економічної безпеки (FEBS), що відображав рівень стабільності, платоспроможності, інноваційності та адаптивності підприємства. Застосування методики на прикладі ТОВ «АгроПлюс 2006» продемонструвало, що впровадження скоординованого комплексу управлінських рішень − від цифровізації та підвищення прозорості управління до оптимізації фінансової структури, поліпшення операційних показників і зміцнення системи ризик-менеджменту − забезпечило значне підвищення FEBS, зміцнило фінансову стійкість та сприяло довгостроковому розвитку підприємства. Було визначено, що цифровізаційні ініціативи забезпечили підвищення прозорості прийняття рішень, інвестиційні заходи зміцнили ресурсний потенціал, а управлінські практики щодо оптимізації витрат і контролю за собівартістю сприяли зниженню непродуктивних витрат і підвищенню маржинальності. У результаті аналізу показник FEBS становив 0,3894, що відповідало нижньому порогу, а після впровадження управлінських рішень він зріс до ≈ 0,5945 і перейшов до середнього рівня безпеки. Найбільший вплив на зростання FEBS забезпечили цифровізація (індекс Digital зріс з 0,4 до 0,75) та підвищення операційної ефективності, зокрема зростання EBITDA-маржі (до 0,5667). Застосування методики дозволило ідентифікувати критичні сфери управління, оцінити чутливість показників FEBS до зовнішніх і внутрішніх ризиків, а також прогнозувати наслідки альтернативних управлінських стратегій. Запропонований підхід сприяв інтеграції сучасних управлінських практик, цифрових технологій та аналітичних методів у процес прийняття рішень, забезпечуючи комплексну оцінку фінансово-економічної безпеки та підвищуючи ефективність управління підприємством у складних і динамічних умовах ринку

аналітичне забезпечення; менеджмент; інтегрований показник безпеки; облікова інформація; фінансова звітність