Обліково-контрольне забезпечення витрат на відновлення об’єктів критичної інфраструктури державного сектору в умовах військового стану та повоєнного відновлення

Метою дослідження було вивчення проблем обліково-контрольного забезпечення відновлення об’єктів критичної інфраструктури державного сектору в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Формування доказової бази щодо завданих втрат вимагало належного документування, систематизації та облікового відображення на основі достовірної й структурованої інформації про пошкоджені або знищені активи, понесені витрати та економічні наслідки. Було встановлено, що 60-70 % значущості у процесі підтвердження збитків забезпечували документально підтверджені дані обліку і реєстрації, тоді як решта припадала на супровідні аналітичні та експертні матеріали, що забезпечували їх інтерпретацію та обґрунтування для подальшого використання у процедурах оцінки та відшкодування. Обґрунтовано, що внаслідок спрощення процедур закупівель, неоднорідності предметів закупівлі в системі Prozorro та відсутності єдиного підходу до облікового визнання витрат зростають ризики їх помилкової класифікації як поточних або капітальних. Структура витрат включає витрати на будівельні та інженерні роботи, проєктно-кошторисну документацію, технічний і авторський нагляд, інженерно-консультаційні послуги, придбання матеріалів і обладнання, а також витрати на забезпечення фізичного захисту, укріплення та відновлювальне укриття об’єктів критичної інфраструктури, що у сукупності cформували комплекс витрат на їх відновлення та забезпечення безперервного функціонування. Доведено, що наслідками такої невизначеності стала недокапіталізація витрат, викривлення облікової інформації, послаблення фінансового контролю та зниження доказової придатності даних для міжнародних компенсаційних механізмів. На основі аналізу національних і міжнародних нормативних документів, а також практики закупівель у системі Prozorro встановлено, що ключовим критерієм правильного віднесення витрат була їх економічна сутність, результат здійснення та вплив на актив, а не формальна назва операції чи предмета закупівлі. Застосування критеріально-ідентифікаційного підходу сприятиме підвищенню достовірності облікової інформації, посиленню фінансового контролю, зменшенню ризику недокапіталізації та формуванню належної доказової бази для подальшого відшкодування збитків

поточні витрати; капітальні витрати; недокапіталізація; фінансовий контроль; компенсаційні механізми