Взаємозв'язок демографічної ситуації та фінансової безпеки на національному і регіональному рівнях

Метою статті є дослідження теоретичних положень і узагальнень становища в Україні щодо демографічної ситуації та фінансової безпеки, їх взаємозв‘язку та взаємовпливу, розроблення заходів стабілізації кількісних і якісних показників демографії, людського капіталу та фінансової безпеки. Методологічною основою наданого матеріалу є використання методів аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення, економіко-статистичний, спеціальний методи фінансово-економічного та демографічного спрямування. У статті надано фактори зв‘язку розвитку держави та кількісних характеристик людського потенціалу, а також, як орієнтири, створення умов для розширеного відтворення населення, охоронийого здоров‘я, розвитку кожної людини як сучасної особистості. Зазначається, що економісти вивчають відносини людей з приводу виробництва, розподілу та використання матеріальних благ і послуг, в той час як демографія розглядає і досліджує процеси, пов‘язані з народонаселенням. Надається історичний екскурс щодо терміну «демографія» та її розвитку і особливостей на різних етапах. Проаналізовано стан демографічних процесів та кількісні характеристики населення на території сучасної України в різні періоди і при різних обставинах її розвитку. Вказується, що на сучасному етапі в державі сформувалася фаза демографічного переходу з типом відтворення людності, характерним для країн у роки війни: висока депопуляція, надмірна смертність, критично низька народжуваність. Підкреслюється, що людський розвиток має за мету тривале і здорове життя людей, доступ до ресурсів, включаючи фінансові, безпечні внутрішні і зовнішні умови проживання. Доводиться, що демографічний і людський розвиток, подолання кризи неможливі без ефективно діючого фінансового механізму усунення ризиків фінансової безпеки. Розглядаються найбільш гострі і значущі демографічні проблеми нашої країни: високий рівень старіння; низька народжуваність; тимчасова втрата частини територій через військову агресію; зовнішня трудова міграція; низький рівень здоров‘я та медичного обслуговування; передчасна смертність чоловічого населення; практична відсутність середнього класу і бідність основної частини проживаючих у містах та селах; невпевненість у завтрашньому дні; відсутність роботи за фахом. Пропонується визначення економічної географії як науки, предметом якої є економіко-географічні взаємозв‘язки, а об‘єктом – обумовленість демографічної сфери життєдіяльності економічною сферою. Підкреслюється, що згідно статті 92 Конституції України держава гарантує своїм громадянам фінансову безпеку на достатньому рівні, в тому числі: зростання та охоплення раніше некомерційних видів товарно-грошовими відносинами; збільшення попиту на фінансові ресурси; формування глобального фінансового ринку; розвиток технологій і засобів комунікації. Акцентується увага на необхідності підвищувати фінансову грамотність людей, що сприятиме посиленню їх довіри до заходів фінансового характеру та підтримки позитивних нововведень. Розглядаються і узагальнюються приклади регіональних відмінностей у демографічній та фінансовій складових розвитку країни: різна густота населення у обласному і районному вимірах; нерозвинене підприємництво у сільських місцевостях; незадовільні ринки праці на територіях, де існують диспропорції між сферами використання жіночої і чоловічої праці, сільськогосподарських та гірських регіонів на заході держави, у місцевостях, де вичерпані ресурси і закриваються підприємства та шахти; фінансова недостатність більшості об‘єднаних територіальних громад; спостерігається стабільна міграція з депресивних регіонів у великі міста. Аналізується ситуація в Донецькому економічному районі, де особливо складне становище у зв‘язку із тимчасовою окупацією його значної частини. З‘ясовуються економічний та демографічний стан окремо взятої Чернігівської області як малочисельної і кризової у фінансово-економічному аспекті. Зроблені та аргументовані висновки щодо всіх розглянутих питань та проблемних ситуацій.

демографія; фінансова безпека; людський розвиток; економіка; теорія; загрози; трудоресурсний потенціал; регіон